Розділ 1. Речовини та явища навколо нас (15 год)

Любі мої пятикласники!

Починаємо вивчати новий розділ "Речовини та явища навколо нас" (15 год)
Урок 7. Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.

Урок 8. Практична робота №1 "Вимірювання маси та розмірів тіл"

Урок 9. Речовини.Фізичні властивості речовин
Урок 10. Атоми і хімічні елементи.  Рух молекул
Урок 11. Різноманітність речовин

Урок 12. Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей
Урок 13. Практичне заняття. Розділення сумішей  фільтруванням

Урок 14. Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність

Урок 15. Фізичні явища природи.
Урок 16. Практичне заняття. Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні.
Урок 17. Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

Урок 18. Хімічні явища, їх ознаки

Урок 19. Тіла, речовини та явища навколо нас.

Як і в попередній темі, використовуєте уроки 2016-2017 н.р. 

Вони у наведеному переліку уроків  - з гіперпосиланням.

Успіхів вам!

Урок 6. Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас»

На уроці навчилися спостерігати об'єкти природи, класифікувати їх за певними ознаками ознаками, вносити дані в таблиці - фіксувати дані, добирати відповідний тип діаграми, будувати діаграми, формулювати висновки

Природа – усе, що оточує людину і виникло без її втручання. (Але через те, що людина втручається в природу, природа зазнає навіть катастрофічних змін і стає іншою).

Жива природа – тіла (організми), які здатні до розмноження.

Нежива природа – тіла, які нездатні розмножуватися.

Тіло – окремий предмет у просторі.

Об’єкт – предмет пізнання, який  нас цікавить.

Урок 5. Значення природничо-наукових знань для людини

На уроці розглянули

1. Природознавство як сукупність наукових знань про природу.

2. Природничі науки.

3. Найвідоміші дослідники природи.

Мета уроку: узагальнити у п'ятикласників знання про науки, що займаються вивченням тіл та явищ природи, способи дослідження природи людиною та значущість природничих знань для життєдіяльності.

Домашнє завдання: підготуватися до захисту навчального проекту «Жива і нежива природа навколо нас»

Готуємося до уроку

Видатні вчені натуралісти

       

Запам'ятайте

В. І. Вернадський (1863—1945 рр). Україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня Володимиром Івановичем Вернадським. Він став організатором і першим президентом Академії наук України, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. Дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. Тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку Землі, в якій поширене життя. Свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «Біосфера» (1926 p.). В. Вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність України

Перевірте свої знання

1. Які науки вивчають природу?

2. Яку загальну назву вони мають?

3. Навіщо людина вивчає природу?

4. Які методи наукового пізнання природи використовує людина?

5. Які прилади природодослідника при цьому використовують?

6. Які прилади використовуєте ви для пізнання природи?

7. Що можна вивчати за допомогою спостережень?

8. Що таке експеримент?

9. Які вимірювання проводять, коли вивчають природу?

10. З’єднайте стрілками дві колонки — прилади природодослідника і відповідно те, що визначають за їхньою допомогою.

Компас	Температура
Терези	Напрямок вітру
Годинник	Сторони світу
Термометр	Об'єм рідин
Рулетка	Маса
Барометр	Час
Мензурка	Тиск повітря
Флюгер	Довжина

Урок 2. Методи вивчення природи

На уроці розглянули 

 1. Методи вивчення природи:
       спостереження
       вимірювання
       експеримент.
2. Правила проведення спостереження та експерименту.

Домашнє завдання: опрацювати §2, завдання §2 (с.11).

Готуємося до уроку

                                           Запам'ятайте

Метод (від грец. — спосіб) — це систематизована сукупність дій, які необхідно зробити, щоб розв’язати поставлену задачу або досягти певної мети.

    Спостереження — це ціленаправлене та планомірне сприйняття явищ, результати яких фіксуються спостерігачем.
    Спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Довготривалі спостереження потребують більшого часу. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу.

    Експеримент — спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування, форма пізнання, один з основних методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.

Правила проведення експерименту

1. Дослідник обирає об'єкт дослідження.

2. Ставить питання, на яке буде намагатися відповісти за допомогою експерименту. 

3. Далі планує сам експеримент. 

4. Результати експерименту дають змогу підтвердити передбачення дослідника або спростувати його. 

Вивчаємо "Вступ"

ВІТАЮ! 

ПОЧИНАЄМО ВИВЧАТИ ПРИРОДОЗНАВСТВО 
З ТЕМИ "ВСТУП" (8 год)

    Урок 1.  Науки, що вивчають природу.  04.09  >>>

     Урок 2.  Методи вивчення природи.    07.09.

  Урок 3.  Практичне заняття у шкільній бібліотеці.  Ознайомлення з і довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедіями, словниками, довідниками величин, атласами географічних карт, визначниками рослин і тварин, науково-популярною літературою природознавчого змісту, хрестоматіями з природознавства, інтернет-ресурсами тощо. 11.09  >>>

     Урок 4.  Обладнання для вивчення природи.  14.09   >>>   >>>

     Урок 5.  Значення природничо-наукових знань для людини. 18.09

    Урок 6.  Навчальний проект  «Жива і нежива природа навколо нас» 21.09

УВАГА!  Діти, натиснувши на   >>>  біля дати уроку,  ви потрапите на відповідний урок минулого року. 

У цьому навчальному році виставлятиму окремі уроки та завдання. 

Бажаю успіхів!

2017-2018 н.р.

Шановні учні та батьки!

У цьому навчальному році оновлено програму з природознавства для 5 класу.
Детальніше з нею можна ознайомитися на відповідній сторінці.

Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:

•       розвиток допитливості школярів, пізнавального інтересу до вивчення предметів освітньої галузі «Природознавство»;
•       виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
•       формування ключових і предметних компетентностей;
•       формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;  
•       засвоєння та поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;
•       оволодіння й удосконалення вміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
•       застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

З новим навчальним роком!

     Шановні учні 5-х класів!

Вітаю вас з новим навчальним роком!

Бажаю успішно крокувати новою дорогою знань! 

Нехай будуть з Вами допитливість, працелюбність і наполегливість, а також натхнення до творчості нових відкриттів.

   Нехай новий начальний рік стане для всіх нас дивовижним часом звершень і перемог у підкоренні нових вершин!