Розділ 1. Речовини та явища навколо нас (15 год)

Любі мої пятикласники!

Починаємо вивчати новий розділ "Речовини та явища навколо нас" (15 год)
Урок 7. Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання.

Урок 8. Практична робота №1 "Вимірювання маси та розмірів тіл"

Урок 9. Речовини.Фізичні властивості речовин
Урок 10. Атоми і хімічні елементи.  Рух молекул
Урок 11. Різноманітність речовин

Урок 12. Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей
Урок 13. Практичне заняття. Розділення сумішей  фільтруванням

Урок 14. Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність

Урок 15. Фізичні явища природи.
Урок 16. Практичне заняття. Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні.
Урок 17. Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

Урок 18. Хімічні явища, їх ознаки

Урок 19. Тіла, речовини та явища навколо нас.

Як і в попередній темі, використовуєте уроки 2016-2017 н.р. 

Вони у наведеному переліку уроків  - з гіперпосиланням.

Успіхів вам!

Урок 6. Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас»

На уроці навчилися спостерігати об'єкти природи, класифікувати їх за певними ознаками ознаками, вносити дані в таблиці - фіксувати дані, добирати відповідний тип діаграми, будувати діаграми, формулювати висновки

Природа – усе, що оточує людину і виникло без її втручання. (Але через те, що людина втручається в природу, природа зазнає навіть катастрофічних змін і стає іншою).

Жива природа – тіла (організми), які здатні до розмноження.

Нежива природа – тіла, які нездатні розмножуватися.

Тіло – окремий предмет у просторі.

Об’єкт – предмет пізнання, який  нас цікавить.

Урок 5. Значення природничо-наукових знань для людини

На уроці розглянули

1. Природознавство як сукупність наукових знань про природу.

2. Природничі науки.

3. Найвідоміші дослідники природи.

Мета уроку: узагальнити у п'ятикласників знання про науки, що займаються вивченням тіл та явищ природи, способи дослідження природи людиною та значущість природничих знань для життєдіяльності.

Домашнє завдання: підготуватися до захисту навчального проекту «Жива і нежива природа навколо нас»

Готуємося до уроку

Видатні вчені натуралісти

       

Запам'ятайте

В. І. Вернадський (1863—1945 рр). Україна пишається своїм співвітчизником — видатним ученим світового рівня Володимиром Івановичем Вернадським. Він став організатором і першим президентом Академії наук України, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. Дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. Тому він створив вчення про біосферу — особливу оболонку Землі, в якій поширене життя. Свої погляди вчений виклав на сторінках книжки «Біосфера» (1926 p.). В. Вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність України

Перевірте свої знання

1. Які науки вивчають природу?

2. Яку загальну назву вони мають?

3. Навіщо людина вивчає природу?

4. Які методи наукового пізнання природи використовує людина?

5. Які прилади природодослідника при цьому використовують?

6. Які прилади використовуєте ви для пізнання природи?

7. Що можна вивчати за допомогою спостережень?

8. Що таке експеримент?

9. Які вимірювання проводять, коли вивчають природу?

10. З’єднайте стрілками дві колонки — прилади природодослідника і відповідно те, що визначають за їхньою допомогою.

Компас	Температура
Терези	Напрямок вітру
Годинник	Сторони світу
Термометр	Об'єм рідин
Рулетка	Маса
Барометр	Час
Мензурка	Тиск повітря
Флюгер	Довжина

Урок 2. Методи вивчення природи

На уроці розглянули 

 1. Методи вивчення природи:
       спостереження
       вимірювання
       експеримент.
2. Правила проведення спостереження та експерименту.

Домашнє завдання: опрацювати §2, завдання §2 (с.11).

Готуємося до уроку

                                           Запам'ятайте

Метод (від грец. — спосіб) — це систематизована сукупність дій, які необхідно зробити, щоб розв’язати поставлену задачу або досягти певної мети.

    Спостереження — це ціленаправлене та планомірне сприйняття явищ, результати яких фіксуються спостерігачем.
    Спостереження бувають короткочасними і довготривалими. Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Довготривалі спостереження потребують більшого часу. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу.

    Експеримент — спроба, дослід, які потребують підтвердження чи спростування, форма пізнання, один з основних методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.

Правила проведення експерименту

1. Дослідник обирає об'єкт дослідження.

2. Ставить питання, на яке буде намагатися відповісти за допомогою експерименту. 

3. Далі планує сам експеримент. 

4. Результати експерименту дають змогу підтвердити передбачення дослідника або спростувати його. 

Вивчаємо "Вступ"

ВІТАЮ! 

ПОЧИНАЄМО ВИВЧАТИ ПРИРОДОЗНАВСТВО 
З ТЕМИ "ВСТУП" (8 год)

    Урок 1.  Науки, що вивчають природу.  04.09  >>>

     Урок 2.  Методи вивчення природи.    07.09.

  Урок 3.  Практичне заняття у шкільній бібліотеці.  Ознайомлення з і довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедіями, словниками, довідниками величин, атласами географічних карт, визначниками рослин і тварин, науково-популярною літературою природознавчого змісту, хрестоматіями з природознавства, інтернет-ресурсами тощо. 11.09  >>>

     Урок 4.  Обладнання для вивчення природи.  14.09   >>>   >>>

     Урок 5.  Значення природничо-наукових знань для людини. 18.09

    Урок 6.  Навчальний проект  «Жива і нежива природа навколо нас» 21.09

УВАГА!  Діти, натиснувши на   >>>  біля дати уроку,  ви потрапите на відповідний урок минулого року. 

У цьому навчальному році виставлятиму окремі уроки та завдання. 

Бажаю успіхів!

2017-2018 н.р.

Шановні учні та батьки!

У цьому навчальному році оновлено програму з природознавства для 5 класу.
Детальніше з нею можна ознайомитися на відповідній сторінці.

Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:

•       розвиток допитливості школярів, пізнавального інтересу до вивчення предметів освітньої галузі «Природознавство»;
•       виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
•       формування ключових і предметних компетентностей;
•       формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;  
•       засвоєння та поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;
•       оволодіння й удосконалення вміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
•       застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

З новим навчальним роком!

     Шановні учні 5-х класів!

Вітаю вас з новим навчальним роком!

Бажаю успішно крокувати новою дорогою знань! 

Нехай будуть з Вами допитливість, працелюбність і наполегливість, а також натхнення до творчості нових відкриттів.

   Нехай новий начальний рік стане для всіх нас дивовижним часом звершень і перемог у підкоренні нових вершин!

Заказник «Гайдамацьке болото»

Рішенням Київської обласної ради № 447-24-V від 02.04.09 у Іванківському районі Київської області створено ландшафтний заказник «Гайдамацьке болото». Площа заказника склала 751 гектар і поки це – найбільший об’єкт природно-заповідного фонду, створений з науковго обгрунтування членів НЕЦУ. 
Детальніше...

Урок 59. Екскурсія до Станції юних натуралістів

   Під час екскурсії до Станції юних натуралістів (СЮН) ми набули не лише знань про тваринний світ, а й отримали яскраві враження від безпосереднього спілкування з тваринами, відчули єднання з природою, доторкнулися до інших живих істот, пізнали їх на дотик, мали змогу відчути їхні емоції, поспілкуватися і подружитися з ними.

У куточку живої природи СЮН мешкають:

          Гігантські равлики Ахатіна

          Паличники

          Мадагаскарські таргани

          Кубинські раки

          Акваріумні риби (25 видів)

        Іспанський тритон

        Шпорцеві жаби

        Жаба квакша

        Червоновухі черепахи

        Середньоазіатські черепахи

        Бородаті  агами

        Герозавр чотирьохполосий

        Василіск шоломовидний

        Війчасті гекони

        Еублефар

        Маїсові полози

        Лабораторні миші

        Лабораторні щурі

        Щур сфінск

        Сірійські хом’яки

        Монгольські піщанки

        Морські свинки

        Декоративні кролики

        Шиншили

        Павук птахоїд

        Хвилясті папужки.

 

Урок 58. Рослинний і тваринний світ своєї місцевості

Україна — країна, багата природою. Тут чудові землі, що дозволяють рости різноманітним рослинам, помірний клімат, що сприяє життю та розповсюдженню всіляких тварин. І наша місцевість також багата на живі організми. 

   На уроці : 
 дізналися про рослинний і тваринний світ своєї місцевості;
 виконали  практичне заняття " Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості".

За допомогою  гербарних зразків рослин, зображеннь (фотографії, малюнки) найпоширеніших і отруйних рослин, тварин і грибів своєї місцевості виконали такі завдання:

Завдання 1. Розгляньте гербарні зразки та зображення рослин, тварин, грибів своєї місцевості. Зверніть увагу наїх зовнішній вигляд, забарвлення, форму і розміри окремих частин тіла. Запам'ятайте, який вигляд мають найпоширеніші й отруйні рослини, тварини і гриби вашої місцевості Це допоможе вам розпізнавати їх у природі.

Завдання 2. У зошиті запишіть назви найбільш поширених та отруйних рослин, тварин і грибів своєї місцевості, з якими ви ознайомилися на занятті.

Домашнє завдання: опрацювати § 42; завдання на с.187.

                         Готуємося до уроку

     
     Існують рослини, тварини, гриби, які містять небезпечні для інших організмів речовини, Потрапивши в організм людини чи тварини, вони викликають отруєння.

Отруйними є рослини, тварини, гриби, які містять небезпечні для людини і тварин речовини.

у поводженні з отруйними рослинами, тваринами і грибами слід бути особливо обережними.

Отруйні рослини, в отруйних рослин отрута може міститися в стеблі, листках, ягодах, коренях. Прикладом отруйних рослин е цикута, дурман, чемериця, вороняче око, жимолость, копитняк 

Отруйні речовини можуть потрапити в організм людини під час їх споживання. Щоб запобігти отруєнню, ніколи не куштуйте дикорослі ягоди, плоди, кореневища.

Деякі отруйні рослини, наприклад борщовик, при контакті зі шкірою людини викликають сильні опіки. Тому ніколи не беріть до рук невідомі вам рослини.

Отруйні тварини.

Отруйними можуть бути комахи, павуки, скорпіони, змії. їх напади, як правило, трапляються у випадку самозахисту, коли людина порушує їх спокій. Отрута потрапляє в організм тварини чи людини під час укусу. Ніколи на дражніть і не намагайтеся впіймати цих тварин.

В отруйних змій передні зуби мають канали, по яких під час укусу надходить отрута. До отруйних змій належить гадюка звичайна, яка поширена по всій Україні.

Оси і бджоли вводять отруту за допомогою жала. На місці ранки виникають почервоніння, набряк, болісні відчуття. Особливо небезпечними для людини е укуси бджолиного рою.

На півдні України трапляються отруйні павуки каракурт і тарантул. Найбільш небезпечним є каракурт. Від його отрути людина може померти. Живуть каракурти у сухій траві, але іноді ховаються в будівлях і навіть серед одягу.

Тарантул — найбільший павук в Україні. Розміри його тіла досягають 4 см. Отрути цього павука вистачає, щоб вполювати дрібну тварину. Для людини укус тарантула небезпечний, але не смертельний.

У природі слід бути обережними, щоб уникнути укусів отруйних павуків.

Отруйні гриби. Гриби теж бувають отруйними. Серед грибів, що ростуть в Україні, особливо небезпечними для людини є бліда поганка, чортів гриб, мухомор, несправжні опеньки та інші. Під час збирання їстівних грибів небезпека полягає в тому, що деякі отруйні гриби схожі на них.

Наприклад, бліда поганка зовні нагадує сироїжку, а несправжні опеньки легко сплутати з їстівними опеньками. Слід бути уважними, щоб не покласти до кошика отруйні гриби.

Щоб уникнути отруєння грибами, треба вміти відрізняти отруйні гриби від неотруйних.