З Новим роком!

 Любі діти!

Хай Новий рік з добром до Вас прийде,

Здоров'я, сміх і радість принесе,

Різдво з колядою хай завітає,

Щастям безмежним Вас благословляє!

Урок 30. Міні-проект ,,Космос далекий і близький"

Людство не залишиться вічно на землі, 

але, в гонитві за світлом і простором, 

спочатку несміливо проникне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь  навколосонячний простір.                     

К. Ціолковський

Людина завжди прагнула пізнати незвідане. Космос — такий близький і водночас далекий — завжди вабив людей. Що там, на зірках? Наскільки вони далеко? Які за розміром? Як впливають на наше життя? Чи видно з зірок Землю? Яка Земля з космосу? Чи безмежний Всесвіт? І чи самотні ми у Всесвіті? А якщо ще десь є життя, то чи можемо ми спілкуватися? Які вони, жителі інших планет?

Не даремно так багато науково-фантастичних творів написано про відкриття таємниць космосу і так багато вчених та інженерів присвятили своє життя пізнанню космічної далечини.

І не одразу люди зрозуміли: космос не можна підкорити, його можна тільки намагатися якомога глибше пізнати, щоб використовувати ці знання на благо — людей, природи, Землі.

Проблемне запитання: Яке значення для людини має дослідження і використання Космосу сьогодні у світі.

Групи працювали над питаннями:

1.  Початок космічної ери.

2.  Людина в космосі.

3 . Дослідження небесних тіл із Землі.

4.  Дослідження небесних тіл з космосу.

5.  Вивчення Землі з космосу

6.  Пошуки нових планет.

7.  Космічні прогнози.

Кожен учень на А-4 готує прикріплює на стіну проекту цікаву інформацію  про Всесвіт

Урок 28. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт

На уроці розглянули
1. Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт 
2. Уявлення людини про Всесвіт у стародавні часи. 
3. Моделі системи світу.
4. Методи та засоби астрономічних спостережень.

5. Ера космонавтики.

Домашнє завдання

  1. Опрацювати  §§ 23.

  2. Підготуватися до КР №1.

Додаткова інформація

    З давніх часів, спостерігаючи за небом, люди використовували різні прості вимірювальні прилади, які дозволяли визначити місце розташування і час перебування тіл на небосхилі.     
      Найпершим і найпростішим приладом був гномон. Він складався зі стрижня, установленого на горизонтальному майданчику. Спостерігаючи за довжиною та напрямком тіні стрижня, можна було визначити висоту Сонця й інші астрономічні дані.

     Пізніше були сконструйовані квадрант, за допомогою якого вимірювали кути між зорями, та астролябія — прилад, за допомогою якого визначали висоту зір над горизонтом. Перший прилад, що збільшував зображення в 30 разів, сконструював італійський професор астрономії та математики Галілео Галілей у 1609 році. Це телескоп, назва якого означає «далеко дивлюсь». За допомогою цього приладу вчений побачив у десятки разів більше зір, ніж неозброєним оком, виявив, що Молочний (Чумацький) Шлях — це скупчення незліченної кількості зір, відкрив чотири супутники Юпітера та виявив плями на Сонці, розглянув поверхню Місяця та багато інших небесних тіл.

   З того часу головним методом астрономії залишається спостереження. Його головними супутниками є закони фізики та надсучасні математичні розрахунки.

Урок 27. Всесвіт та його складові

На уроці розглянули
1. Що таке Всесвіт. 
2. Складові Всесвіту та їх розташування.
3. Розширення Всесвіту. 
4. Людина і Всесвіт. 


Домашнє завдання

  1. Опрацювати  § 22. 

    Під Всесвітом розуміють нескінченну кількість небесних тіл та їх систем, що рухаються і розвивався у безмежному просторі. Тобто, це весь світ, що нас оточує.

    Астрономія вивчає небесні тіла, які розташовані за межами Землі, їхню будову, походження та взаємодію між собою.

- Основний метод в астрономії — спостереження.

- Для дослідження небесних тіл використовують різноманітні прилади та пристрої

Урок 26. Міні-проект "Світ галактик"

На уроці 

Відбувся захист міні-проектів:

Група 1 – Спіральні галактики.

Група 2 – Еліптичні галактики.

Група 3 – Галактики неправильної форми.

Група 4 – Міжзоряне середовище.

Галактики — це гігантські зоряні острови, до складу яких вхо- дять зорі, зоряні скупчення, туманності, міжзоряний газ і пил.        Кількість зір у галактиці варіює від 10 мільйонів до кількох трильйонів. 
   Наша Галактика настільки величезна, що світлу потрібно більше, ніж 100 тисяч років, щоб зі швидкістю 300 000 км/с перетнути її від краю до краю. Якби ми спробували надіслати повідомлення гіпотетичній істоті, яка проживає поблизу центра нашої Галактики, то відповідь одержали б не раніше ніж через 60 тисяч років.

1. Чи можемо ми спостерігати галактики неозброєним оком? 
2. Які типи галактик розрізняють сучасні астрономи? 
4. Чи рухаються галактики? 
5. Які галактики є нашими найближчими «сусідами» у космічному просторі?

Урок 25. Зоряні системи – галактики

Над нашим світом і під нашим світом

Є ще світи великі і малі.

Туди ми долітаєм тільки світлом

І музикою темної Землі.

Туди мене хтось ненастанно кличе.

Вистелює блакитом щемну путь;

Так, ніби прагне в сяйво таємниче

Душі моєї подих обернуть.

Десь там у зорях мерехтить віола,

Льняна коса, як нива осяйна.

І кров моя бринить — палюча й гола, —

Немов небес віддалена струна.

Можливо, все, що пам'ятати треба

Моїй душі серед страждань і втіх.

Це — тільки карта зоряного неба

І поклик безміру — з очей твоїх!

Дмитро Павличко

На уроці розглянули

1. Зоряні системи – галактики. 
2. Наша Галактика.

3. Відмінності між галактиками. 

4. Скупчення галактик

Базові поняття та терміни:галактика, Туманність Андромеди, Магелланові Хмари, квазари.

Домашнє завдання

  1. Опрацювати  § 18 (прочитати),  дати усні відповіді на питання 1 – 4 на с. 80. 
  2. Підготуватися до захисту міні-проекту "Світ галактик".
Завдання для груп:  зібрати інформацію, обговорити результати свого дослідження, сформулювати висновки та створити освітній продукт (форму представлення обирає група).

Група 1 – Спіральні галактики.

Група 2 – Еліптичні галактики.

Група 3 – Галактики неправильної форми.
Група 4 – Міжзоряне середовище.
!!! Кожен учень на А-4 готує одну цікаву інформацію з даної теми.

Запам'ятайте:

   Галактика  – це велика зоряна система, що складається із зір, зоряних скупчень, пилових і газових туманностей, розсіяного газу і пилу. 
   Галактика, в перекладі з  грецької мови –  молоко.  Назва нашої Галактики  –  Молочний Шлях, українська народна назва – Чумацький Шлях.

   Галактики різноманітні за своїми розмірами: масивні і маломасивні, зовнішнім виглядом:  молоді  і  старі,  та  хімічним   складом:   відносним вмістом хімічних елементів важче гелію. Різниця між галактиками різних типів пояснюється як різними умовами формування, так і еволюційними змінами, що відбулися за мільярди років їхнього життя.


Додаткова інформація:   Як влаштована наша Галактика?

Урок 24. Сонячна система

На уроці

розглянули питання:

 1. Планети та планетні системи. 

  2. Сонячна система.

  3. Відмінності між планетами.
 та здійснили подорож до планет Сонячної системи.

Базові поняття і терміни: Сонячна система, планети, орбіта, планети земної групи,  планети-гіганти.

Домашнє завдання

  1. Опрацювати  §§ 19, 20;  усні відповіді на питання 1 – 4 на с. 89.
  2. Відео "Сонячна система"



3. Відео: 12 фактів про Сонце та цікаві дослідження Сонячної системи

Про Сонячну систему

         Сонячна система складається із власне Сонця, восьми великих планет та з численної кількості супутників і дрібних небесних тіл. Також до її складу входять понад 100 тисяч астероїдів та близько 1000 комет.

Вважається, що вся Сонячна система виникла 4,5 млрд. років тому з газопилової області. Сонячна система складається з трьох великих областей. До першої (групи планет земного типу) належать 4 кам’янисті внутрішні планети – Меркурій, Венера, Земля, Марс. Пояс астероїдів відмежовує їх від 4 гігантських зовнішніх газових планет (Юпітера, Сатурна, Урану і Нептуна). Плутон не належить до жодної з цих груп. Він знаходиться за межами орбіти Нептуна у великій області, де розсіяні малі холодні світи, до яких, крім Плутона, входять і льодяні комети.

Усі планети обертаються навколо Сонця в одному напрямку по орбітах, близьких до колових. Площини обертання планет Сонячної системи майже співпадають. Середня швидкість руху планет по орбітах зростає з наближенням до Сонця. У Меркурія, планети, що найближче знаходиться до Сонця, орбітальна швидкість руху складає 47,8 км/с, Венери - 35, Землі - 29,7, Марса - 24,1, Плутона - 4,7. Відстані планет від Сонця вимірюються в астрономічних одиницях (одна астрономічна одиниця дорівнює середній відстані між Землею і Сонцем, це приблизно 149,6 млн.км). Планети обертаються навколо своїх осей за напрямком, що збігається з напрямком обертання Сонця (виняток становлять Венера та Уран), але з різними швидкостями. Земля здійснює повний оберт навколо осі за 23 год. 56 хв., 4 с., Меркурій - приблизно за 59 земних діб. Період обертання Марса є близьким до Землі і складає 24 год. 37 хв., 23 с., Венера обертається за 243 земних доби.

Різні діаметри планет та їхня відстань до Сонця зумовлюють відмінності у масі, будові їхніх поверхонь і надр, густині речовин, їхньому фізичному стані, складі і щільності планетних атмосфер. Неоднакова відстань планет до Сонця впливає на тривалість їхнього року і швидкість орбітального руху. Різною є і тривалість доби на планетах.

Згідно рішення Міжнародного астрономічного союзу (МАС) від 24.08.2006, зменшено кількість планет до 8 (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун); також створено клас карликових планет, до яких було віднесено 3 космічні об'єкти - Церера, Плутон, Еріда (Ксена, транснептуновий об'єкт 2003 UB313).

24 серпня в Празі пройшло історичне засідання генеральної асамблеї Міжнародного астрономічного союзу. Одним з головних питань в його порядку денному було голосування за визначення планети. Спочатку було запропоноване визначення, згідно якому число планет могло збільшитися спочатку до дванадцяти, а далі, можливо, і до декількох десятків. Проте це викликало серйозну критику, і в результаті на голосування було винесено визначення, що скорочує число планет Сонячної системи до восьми. Воно і було прийнято.

Отже, планета це:

1) небесне тіло, що обертається навколо Сонця;

2) тіло, яке має достатню масу для підтримки приблизно кулястої форми;

3) тіло, що очистило простір поблизу своєї орбіти.